вівторок, 15 травня 2012 р.

Упокоїлася в Бозі с.Февронія(Ганна)Кошевко

13 травня 2012 р. Б. на 88 році життя та на 66 році монашого життя відійшла до вічності с. Февронія (у хрещенні Ганна) Кошевко в будинку Святого Вінкентія, що  у Львові по вул. Антоновича. Похорон відбувся14 травня.

Некролог:

Бувши невичерпним у красі дарів,
як прещедрий скарб великої доброти, упокій,
як милосердний Бог, у країні твоїх вибранців ту,
котра переселилася до Тебе:
на місці відпочинку в домі Твоєї слави,
в поживі райській, у дівственній світлиці»,
стихира Чину монашого похорону

Сестра Марія Февронія народилась 08 січня 1924 року у родині Якова та Анастасії Кошевко, була п'ятою дитиною у багатодітній сім'ї. У 1943 році сестра вступила до Згромадження Сестер Милосердя св. Вінкентія, на облечинах у 1945 році отримала ім'я Марія Февронія. Перші обіти у Згромадженні Сестер Милосердя сестра Февронія склала 04.12.1947 р., опанувавши довгий шлях формації, 19.07.1956 р., склала довічні обіти Господу, які приймав о. Йосиф Де Вохт, вікарій УГКЦ та протоігумен Львівської провінції Згромадження Редемптористів.

Господь наділив сестру Февронію великими природними здібностями, мудрістю, красою, гострим розумом, второпністю та почуттям гумору. З благословення настоятелів сестра Февронія деякий час працювала у монастирському домі сестер милосердя у Станіславові, де діяв притулок для сиріт «Пресвятої Трійці». У 1945-1950 рр. адміністративні структури УГКЦ, які знаходилися в межах Радянського Союзу були на офіційному рівні ліквідовані, єпископи ув'язнені або фізично знищені, світське духовенство частково ув'язнено, монастирі закриті, а частину монахів та монахинь репресовано. Історичні події того часу мали значний вплив на існування та розвиток Згромадження, чимале випробування віри зазнали сестри тієї історичної доби.

Усі ці роки сестра Февронія товаришувала іншим сестрам, щоденно беручи живу участь у Хресній дорозі Спасителя своїми власними стражданнями. Окрім насиченого та впорядкованого чернечого життя, Сестра Февронія протягом 20 років виконувала функції молодшого медичного персоналу (сестери-господині) у Народній лічниці (зараз, - благодійна установа «Шпиталь митр.А.Шептицького»), де нераз доводилось працювати і вдень і вночі. Під час виходу Церкви з підпілля сестра Февронія працювала в Митрополичих палатах, одночасно допомагаючи священнослужителям Архикатедрального Собору Святого Юра. Згодом, коли монастир та храм св. Йосифа Обручника розпочали свою діяльність, сестра Февронія увесь свій багаторічний досвід, спрямувала на працю, викликану потребами відбудованого монастиря та церкви. У 2000-му році сестра Февронія переселилася до головного дому Згромадження, з часом, прогресуюча недуга повністю позбавила її зору. Незважаючи на свій вік та фізичні вади, вона не змінювала укладу свого чернечого життя. Сестра не упускала виконання монашого молитовного правила, яке діє у спільноті. Останні роки життя її визначальним апостолятом була молитва.

Постать Сестри Февронії назавжди залишиться увічненою в пам'яті сестер Згромадження та Церкви, яким вона залишилась вірна у найважчих хвилинах свого життя. Сестрі довелося побачити все: і війну, і голод, і перемогу, перейти через сумні і радісні хвилини життя, крізь сотні сумнівів віднайти віру. Господь повелів так, аби за прожиті нею роки вона осягнула найцінніше, - істинний сенс євангельських рад, та їх практичне здійснення. Останні два роки свого життя сестра Февронія провела у монастирському домі св. Вінкентія по вул. Антоновича,73, у Львові, де сестри надавали їй професійну медичну, соціальну та духовну допомогу у важкій недузі, підтримували та опікувались нею до остання дня життя.

В наших серцях с. Февронія залишається як приклад молитви, покори, відваги та погідності духа.

Вічная память!

Немає коментарів:

Дописати коментар