понеділок, 5 листопада 2012 р.

Слово Боже на сьогодні: Єв. – Лк. 10, 22-24 і Ап. – 1 Сол 1, 1-5.

Єв. – Лк. 10, 22-24
Все передав мені Отець мій, і ніхто не знає, хто є Син, крім Отця, і хто є Отець, крім Сина, та кому Син схоче відкрити!”Потім, звернувшися до самих учнів, він промовив: “Щасливі очі, що бачать, що ви бачите. Кажу бо вам, що багато пророків і царів хотіли бачити, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви чуєте, і не чули.”(Хоменко)
Ніхто не знає, хто є Отець, крім Сина, та кому Син схоче відкрити.
Людина до початку свідомої віри в Бога є немов би сиротою, яка шукає своїх батьків. Дитина-сирота знає, що не могла просто так появитися, а ціле життя свідомо або підсвідомо розважає, де саме її батьки, які вони, чим займаються….і чому її лишили. Особа, яка ще свідомо не повірила, подібно шукає причини своєї появи на світ, шукає «батьків»: чи моє існування є випадковістю в довгому процесі еволюції? чи існує Хтось, хто свідомо дав мені життя? А якщо дав, то з якою метою? Від відповіді на це питання залежить якість мого життя, а відтак і моє щастя. 
Бог не хотів, щоб ми залишались сиротами у цьому світі, тому Він відкрив нам все про себе, тому шукав якнайкращого способу наблизитися до нас, тому прийшов в особі Сина на землю, став людиною, звертається до нас нашою людською мовою…- робить все, щоб ми не почувались самотніми. Євангеліє – добра новина. Про що? Правильніше сказати:про КОГО ця новина? Це новина про те, що я маю Батька, який настільки мене любить, що готовий був послати свого Сина, щоб той взяв мої гріхи на себе, поніс за мене страждання і смерть, а на третій день воскрес, щоб я міг/могла воскреснути разом з Ним і розділити з Ним вічність.  
-        Чи я знаю, хто є Отець? Коли звертаюсь в молитві «Отче наш», чи усвідомлюю, до кого звертаюсь? Перед ким стою? Чиєю дитиною я є? Як можу описати свого Батька?
-        Звідки я знаю про Отця? Син, тобто Ісус відрив мені. Але яким чином? У СП. ЩО я знаю про Отця?
       Мт 5,48 Тож будьте досконалі, як Отець ваш небесний досконалий.”
       Мт  6,4 щоб твоя милостиня була таємна, і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі.
       Мт 6,8 Отець ваш небесний знає, чого вам треба, перш ніж ви просите в нього.(Лк 12,30)
       Мт 6,14 Коли ви прощатимете людям їхні провини, то й Отець ваш небесний простить вам.
       Мт 6,26 – Отець ваш небесний годує птахів, а ви вартісніші за птахів
       Мт 7,11 Отець ваш, що на небі, дасть дари тим, які його просять.
       Мт 23,9 один бо у вас Отець – той, що на небі
       Лк 11,13 Отець небесний дасть Святого Духа тим, що у нього просять!
       Йо 3,35 Любить Отець Сина й усе дав він йому до рук.
       Йо 4,23 Отець шукає справжніх поклонників, що кланятимуться в дусі і правді
       Йо 5,17 Отець мій творить аж по сю пору,  тож і я творю.
       Йо 6,32 лише Отець мій дає вам хліб правдивий з неба.
       Йо 10,30 Я і Отець - одно.
Якщо ти знаєш, КИМ є твій отець, відповідно до того і будеш поводитися. Якщо знаєш, що  батько любить тебе, слухатимеш Його слово, стараєшся зрозуміти логіку того, що Він каже, від чого тебе уберігає, намагаєшся і ти відповісти Йому любов’ю. 
Мій Отець є досконалим. Він і мене закликає до досконалості, чекає від мене цього…
 Людина у своєму житті прагне щастя, а Господь її кличе до досконалості. Отож, чи моє щастя  якимось чином пов’язане з моєю досконалістю/святістю? 
Апостол Павло пише: «Бо це воля Божа, освячення ваше…» (1 Сол 4,3).
Апостол Петро у своєму листі додає: «Тому, підперезавши стан вашого ума, тверезі, надійтеся повнотою на благодать, що вам буде принесена в об'явленні Ісуса Христа. Як слухняні діти, не потураючи колишнім вашим похотям, як то було за вашого незнання, але як той, хто вас покликав - святий, так само й ви самі усім вашим життям станьте святі,  написано бо: «Ви будете святі, бо я святий» (1 Петра 1,13-16)
Для чого нам бути святими?
По-перше, бо «без святості ніхто не побачить Господа» (Євр 12,14).
По-друге, Іван Богослов бачив чудове місто Єрусалим, де вірні Господу люди будуть жити і царювати з Христом. Але для того, щоб потрапити в це місто потрібно бути святим, бо Іван пише: «І не ввійде до нього ніщо нечисте, ані той, хто чинить гидоту й неправду, але тільки ті, хто записаний у книзі життя Агнця».( Одкр 21,27).       
Італійський поет, письменник і філософ Marco Guzzi у своїй новій книзі «Можливість стати святим» про характерні риси святості:

"Святий – це особа найбільш вільна і творча, яка тільки може бути: особа, що в повній мірі реалізує свою свободу. Творча свобода, зрілість і відповідальність, які здійснюються у Христі – це і є кінцева мета духовності. Якщо станемо вільними у християнському значенні слова, станемо святими".

"Святий святкує (в значенні літургічному-служить святкову церемонію свого життя) і преображує земне життя, не засуджуючи жодного життєвого аспекту" Ми любимо і насолоджуємося всією красою і достатком творіння, не маючи споживацького ставлення. А якщо і трапиться, що використаємо щось егоїстично, повертаймося до Батька, як блудний син, і будемо знову забезпечені і насичені сповна, як голодні.

"Ми стаємо святими, тобто народжуємось у своїй новій людяності, зціляючись від усіх спотворень і внутрішніх залежностей, навіть тих хворобливо релігійних. Святість – це здоров'я і спасіння, які ти пережив і розділив з ближнім, це спасіння і зцілення, пережите в спільноті. Розчинімося в дусі сопричастя, який тільки Бог нам може дати, визвольмося від ланцюгів, які ми самі на себе наклали, вилікуймо наші рани, щоб пізніше змогти лікувати рани наших братів і сестер, - і станемо святими".

"Це стосується нашого покоління - заново відкрити і втілювати нові і досі невідомі  форми святості, яку затьмарюють багатьма деформованими масками. Святість - це щораз досконаліше життя, вільне, творче, повне любові, внутрішньої свободи, свободи у священичій, пророчій і царській гідності, життя Бога в мені, життя в Бозі, народження у часі моєї вічності".

"Коли ці властиві риси святості проявляться, християнське життя знову буде (або  краще сказати, нарешті стане) потягаючим і привабливим для інших, таким, яким хіба що сам Господь, тут присутній, може бути".

"Ставаймо святими!  Так, після того, як станемо ними разом на землі, будемо разом і на небесах", - святий Падре Піо з Пьєтрельчіни.

Дозвольмо Святому Духові формувати нас на дорозі до святості, подібно, як в умілих руках Гончара народжується глиняний горщик.»      
---
К’яра ЛЮБІХ 
Якби я народилася вдруге
Хтось запитав мене кілька днів тому: якби я могла народитися вдруге, чи захотіла б прожити життя наново? Довго не роздумуючи, я відповіла "ні". Та згодом трішки замислилась і...
Маючи змогу наново прожити своє життя, я менше говорила б, натомість більше б слухала. Не боялася б запросити до себе на вечерю друзів тільки через те, що на килимі є кілька плям, а оббивка дивану трохи вицвіла.
Обов'язково знайшла б час, аби послухати спогади дідуся, який розповідає про роки своєї молодості.
Я не допустила б, аби свічка у формі ружі так і розплавилась, забута у комірчині, а часто б її запалювала, доки вона б не догоріла до кінця.

Набагато менше плакала б і сміялася, дивлячись телевізор, а частіше — спостерігаючи життя.
Синові, який прибіг поцілувати мене, не сказала б: "Досить, досить, іди митися, бо вечеря вже готова".
Та передусім, якби я могла розпочати все спочатку, то цінувала б кожну хвилину... споглядала б її так довго, доки не побачила б, якою вона є насправді... жила б нею... і ніколи б її не віддаляла
Кожна мить, що нею обдаровує тебе Бог, є величезним скарбом. Не викидай його. Не бігай невпинно у пошуках непевного завтра. "Живи найліпше як можеш, мисли найліпше як умієш, дій найліпше як потрафиш нині. Нинішній день скоро стане завтрашнім, а завтра скоро стане вічністю".
(А. П. ҐОНТІ)

 «Щасливі очі, що бачать, що ви бачите»
В яких ще місцях Святого Письма зустрічається слово «щасливі»?
Мт 13,16 Ваші ж очі щасливі, бо бачать; та й ваші вуха, – бо чують.
Лк 12,37 Щасливі ті слуги, що їх він, прийшовши, застане невсипущими! Істинно кажу вам: Він
підпережеться, посадить їх за стіл і, приступивши, почне їм служити.
 Лк 12,38 І як прийде о другій чи о третій сторожі й так усе знайде, щасливі вони.
 Йо 13,14-17 Тож коли вмив вам ноги я - Господь і Учитель, - то й ви повинні обмивати ноги один
одному. Приклад дав я вам, щоб і ви так робили, як оце я вам учинив. Істинно, істинно
говорю вам: Слуга не більший за пана свого, а посланий не більший за того, хто послав його.
Знавши те, щасливі будете, коли так чинитимете.
Рим 4,7 «Щасливі ті, яким відпущені беззаконня і яким гріхи прикриті.
 1Пет 3,14 Бо коли і страждаєте за справедливість - ви щасливі! Їхньої погрози не бійтесь і не
тривожтесь
 1Пет 4,14 Щасливі ви, як вас ганьблять за Христове ім'я, бо Дух слави і Божий на вас покоїться!


В деяких місцях Святого Письма переклад того самого слова звучить як «блаженні»:

Мт 5, 1-12 – блаженства: блаженні вбогі духом…, тихі.., голодні та спраглі справедливости..,   
милосердні..., чисті серцем.., миротворці.., переслідувані за правду…, ви, коли вас будуть
зневажати, гонити та виговорювати всяке лихо на вас, обмовляючи мене ради. Радійте й веселіться, бо нагорода ваша велика на небі; так бо переслідували пророків, які були перед вами.
Лк 11,28 А він озвався: “Справді ж блаженні ті, що слухають Боже слово і його зберігають.”
 Обявл 14,12 І почув я голос із неба, що говорив: «Напиши: Блаженні мертві, що в Господі вмирають
віднині. Так! - говорить Дух, - нехай відпочинуть від трудів своїх бо діла їхні слідують за ними.»
Обявл 19,9 І сказав мені: «Напиши: Блаженні ті, що на шлюбну вечерю Агнця покликані.» І говорить
мені: «Ці є істинні слова Божі.»
Обявл 22,14 Блаженні ті, котрі одяг свій перуть, щоб було право їм на дерево життя і через брами
ввійти в місто.
Таким чином, Новий Завіт показує щастя не як якусь абстрактну дійсність, а як наслідок правильних кроків, правильного напрямку. Отож, з цього випливає, що найщасливіша людина – це свята людина.
«Багато пророків і царів хотіли бачити, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви чуєте, і не чули»

Що саме хотіли бачити і чути пророки з того, що бачили і чули апостоли?
Що саме бачу і чую я(як спадкоємець апостолів і як той, хто живе у час НОВОГО ЗАВІТУ)?

Ап. – 1 Сол. 1, 1-5.
Павло, Сильван і Тимотей солунській Церкві, що в Бозі Отці й Господі Ісусі Христі: благодать вам і мир!
 Ми дякуємо Богові завжди за всіх вас, коли згадуємо про вас у молитвах наших.
Маємо в пам'яті безперестанку
-        діло вашої віри (ми ніколи не забуваємо перед Богом Отцем нашим про труди ваші завдяки вірі),  
-        труд вашої любови (про працю вашу, що йде від любові вашої) та
-        терпеливість вашої надії на Господа нашого Ісуса Христа перед Богом і Отцем нашим (про терпіння ваше, що надихане надією на Господа нашого Ісуса Христа),
знаючи, люблені Богом брати, про ваше вибрання,
бо наша до вас євангельська проповідь була не тільки у слові, але й у силі і в Дусі Святім та в повнім переконанні.
Ви ж знаєте, як ми поводилися між вами заради вас.
Церкві, що в Бозі Отці й Господі Ісусі Христі
Бог – це та атмосфера, в якій живе, рухається і існує Церква (Ді 17,28). Так само, як навколо нас є повітря, а ми перебуваємо у повітрі і не можемо без нього жити, так і Церква перебуває в Бозі, і без Нього у Церкви нема правдивого життя. Окрім того, Бог, в Якому перебуває Церква – це Бог-і Отець  нашого Господа Ісуса Христа, саме тому Церква не тремтить у страсі перед Богом-тираном, але гріється у сонячних променях Бога, який є Любов’ю.
Це, напевне, і є вказівка на те, ЩО ми такого знаємо і чуємо, про що хотіли знати і чути пророки. У Євангелії ми чуємо, що наші очі щасливі, бо бачать! Бачать, що ми маємо Батька, бачать, що наш Батько бажає нам щастя і хоче, щоб ми розділили з Ним вічне життя, бачать спільноту (Церкву), в якій і разом з якою ми покликані до спасіння… В сьогоднішньому Апостолі описана дорога до щастя, яка є поступовими кроками після того, як наші очі побачили.
БЛАЖЕННІ – ЩАСЛИВІ-СВЯТІ… Грецький текст на означення «щасливі-блаженні» має термін МАКАРІОС. Натомість єврейська мова, коли говорить про щасливу людину, виражає це за допомогою слова АШРЕЙ – щасливий. Цікаво, що це слово походить від дієслова АШАР, яке означає «крокувати вперед», «йти вперед». Цікаво, що вираз АШРЕЙ, навіть коли стосується когось одного, завжди вживається в множині. Хтось один, по-справжньому щасливий, є шансом для свого оточення, для того, щоб інші також пізнали ЩАСТЯ.
Отож, Павло виділяє три найважливіших складових на дорозі до щастя людини. Дуже гарно їх пояснює у своєму коментарі Барклі:
1.      Діло віри. Ніщо так не скаже про особу, як її манера працювати. Один може працювати під страхом покарання, інший – в надії на збагачення, ще інший – запалений вірою.  Той, останній, вірить в те, що справу, яку він здійснює, поручив йому Господь, і що у кінцевому випадку він працює не для людей, а для Бога. Хтось зауважив, що здатність бачити славу у важкій і нудній роботі – це знак просвіченя.
2.       Труд любові. Подорожуючий Бернард Ньюмен розповідав, що підчас його зупинки у болгарському сільському будиночку дочка господаря шила і вишивала плаття. Він запитав її: «Чи ти не втомлюєшся від вічного шиття?» «Ні! – відразу відповіла вона, - адже це моє весільне плаття». Любов, яку ми вложили у справу, завдди надає справі особливого блиску.
Ще один момент.  Існує однин древній вираз який належить подвижнику ІІ -го століття – авві Дорофею:
«Уявіть собі круг, - казав авва Дорофей, - його центр і радіуси-промені, які виходять із цього центру. Чим дальше ці радіуси від центру, тим вони більше розходяться і віддаляються один від одного. І навпаки, чим ближче підходять вони до центру, тим більше зближуються між собою. Ось тепер нехай круг цей буде світом, його центр – Богом, а радіуси – життєві шляхи людей. І святі, які прагнуть до центру, до Бога, стають ближче і один до одного.
Коли ж віддаляються люди від Бога, то віддаляються  і один від одного. Така властивість любові. Святі – це люди, які особливо люблять Бога і одночасно будь-яку хорошу чи погану людину.   Святого чи святу можна порівняти із  маленьким  дзеркалом у якому відображається світло сонця, і цей відображене світло світить іншим людям. Ми не можемо бачити Бога і не можемо уявити собі Його. Але в святих ми відчуваємо святість -  любов, яку вони випромінюють. Святість святих – це відображення святості Бога.
3.      Терпеливість і надія.  Допоки у людини є надія, вона може все перенести, оскільки попереду її чекає не темрява, а світло зорі. І ці три найважливіші складові на дорозі до святості і до власного щастя можна виховувати тільки тоді, коли знаєш і пам’ятаєш, що ти люблений Богом і вибраний.


с.Валентина Рябушко

Немає коментарів:

Дописати коментар