неділя, 3 лютого 2013 р.

РОЗДУМИ ПРО МОЛИТВУ

 Молитва. Сутність молитви 
(зустріч молоді 28.01.2013)
Напевно,  доречно буде почати новий семестр наших зустрічей з молитви. Тому і перша тема в цьому році буде присвячена саме молитві. Ця тема надзвичайно широка, ми не зможемо її охопити за одну зустріч. Тому поділимо її так, щоб сьогодні ми вступили в цю тему і почали свої роздуми про молитву. Ми з вами вже стільки чули про молитву, стільки говорили про неї, стільки молилися… Але завжди варто згадати істинну сутність молитви, те, чим вона є для нас, як діє в нашому житті, для чого вона нам потрібна.
 Лк. 11, 1-13
І сталось, як молився Він у місці одному, і коли перестав, озвався до Нього один із Його учнів: Господи, навчи нас молитися, як і Іван навчив своїх учнів. Він же промовив до них: Коли молитеся, говоріть: Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім'я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліба нашого насущного дай нам на кожний день. І прости нам наші гріхи, бо й самі ми прощаємо кожному боржникові нашому. І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого! І сказав Він до них: Хто з вас матиме приятеля, і піде до нього опівночі, і скаже йому: Позич мені, друже, три хліби, бо прийшов із дороги до мене мій приятель, я ж не маю, що дати йому. А той із середини в відповідь скаже: Не роби мені клопоту, уже замкнені двері, і мої діти зо мною на ліжкові. Не можу я встати та дати тобі. Кажу вам: коли він не встане, і не дасть ради дружби йому, то за докучання його він устане та й дасть йому, скільки той потребує.
І Я вам кажу: просіть, і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам! Бо кожен, хто просить одержує, хто шукає знаходить, а тому, хто стукає відчинять. І котрий з вас, батьків, як син хліба проситиме, подасть йому каменя? Або, як проситиме риби, замість риби подасть йому гадину? Або, як яйця він проситиме, дасть йому скорпіона?
Отож, коли ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати, скільки ж більше Небесний Отець подасть Духа Святого всім тим, хто проситиме в Нього?

Отож, що таке молитва? Як ви можете дати визначення молитві і її значенню? Для чого люди моляться? Для чого я молюся?


«Молитва є сердечною і відвертою розмовою, що завжди активна і ніколи не припиняється з боку Господа, а завжди повільна і млява з нашого боку»
(Матей Ель-Мескін)
«Молитва - це мати й дочка сліз, надолуження за гріхи, поміст через спокуси, мур проти клопотів, нищителька непорозумінь, заняття ангелів, пожива всіх духовних істот, майбутня радість, необмежена діяльність, джерело чеснот, криниця ласк, невидний поступ, пожива душі, просвічення розуму, сокира на зневіру, вияв надії, лік на смуток, скарб монахів, багатство пустельників, злагіднення гніву, дзеркало поступу, здійснення успіху, об'ява майбутнього, знак слави»
(св. Іван Ліствичник)
«Молитва – це єдиний зв'язок з Богом… Вона є невід’ємною рисою людської душі… Вона закорінена в нашу природу, щоб через неї ми могли піднятися до Бога і поєднатися з Ним… Ми сотворені для молитви… Для Бога любов не є емоцією, а даруванням себе – в молитві Бог дає нам Себе…»
(Матей Ель-Мескін)

Катехизм УГКЦ говорить про те, що «Бог сотворив людину на Свій образ і подобу, покликавши її до спілкування із Собою. Господь ще в Старому завіті відкрив людям своє прагнення спілкуватися з ними, чути їхні відповіді на Свої слова. Він прагне, щоб люди в любові пізнавали Його, і хоче наповнити їх Своєю любов’ю.» Не можна навчити когось молитися. Не зрозумієш, що таке молитва, поки не почнеш практикувати.

«Справжня і духовна молитва є одночасно покликом і відповіддю: божественним покликом і людською відповіддю»
(Матей Ель-Мескін)

Які ви знаєте класифікації / види молитви?

Важливо зрозуміти, що крім чотирьох аспектів молитви
1) подиву і прослави,
2) прохання в потребах,
3) вдячності за отримане і
4) спокути за прогрішення – у християнстві є п’ятий аспект, який є основою всіх попередніх: пізнання Божої любові й відповідь на неї. Християнська молитва– це перебування в любові зі своїм Творцем і Батьком… Християнство – це не пошук Невідомого Бога, щоб, можливо, здобути собі Його прихильність, а відповідь Богові, який зі своєї ініціативи відкрився людині й запрошує її до Себе (Михайло ПЕТРОВИЧ).

Катехизм УГКЦ говорить про те, що «зріла молитва християнина має 2 виміри: літургійний і особистий. Ця молитва покликана звершувати невпинне богопочитання. Ісус Христос навчає «молитись завжди і не падати духом» (Лк.18,1), а св. ап. Павло закликає безнастанно молитися (1 Сол. 5,17). Життя християнина, починаючи від св. Таїнства Хрищення, коли людина «занурена» у життя Пресвятої Тройці, миропомазана Святим Духом і з’єднана з Христом у святому Причасті, стає часом молитви хвали, благодарення і прослави Творця…».

Окремою темою можна говорити про молитву, якої вчив нас сам Ісус - «Отче наш». Також відомі молитви псалмами, короткі молитви, Ісусова молитва чи молитва на вервиці.

Але ми з вами поговоримо сьогодні про суть молитви, про умови для плідної молитви, коли і як слід молитися.

Катехизм УГКЦ говорить про те, що «молитва твориться устами, умом і серцем. Спочатку вона є тільки словесною, але разом з нею має звершуватися молитва ума і серця, яку вона розігріває і підтримує.
Святі Отці протягом усього свого життя поєднували словесну молитву з молитвою ума і серця. Завдяки цьому поєднанню молитва наскрізь пронизує душу і тіло молільника. Коли до молитви ума приєднується серце, то слово дійсно промовляє, а серце відчуває те, що в цей час мислить ум».

«Твоя молитва покаже тобі, в якому стані ти знаходишся»
(св. Іван Ліствичник)

Хто молився з вами в дитинстві? Чи ви пам’ятаєте свою першу молитву? Чому вам казали молитися? Що змінилося у вашій молитві з того часу? 

--

Як ви думаєте, чому Господь відповідає на наші молитви? Чи означає ця притча (Лк. 11, 5-8), що Господь відповідає на наші молитви лише тому, що ми Йому набридаємо і Він вже втомився від наших молитов? Яке співвідношення між наполегливістю в молитві і вірою?


«Кожен, хто живе молитовним життям, наприкінці здобуває собі безмірну віру в Бога, настільки сильну і таку непохитну, що її можна майже побачити і доторкнутися» Матей Ель-Мескін

Святий Василій Великий: «…Молитися треба завжди, з будь-якої нагоди. Сидячи за столом — молися, споживаючи хліб — склади подяку Богові, який подав тобі харч… Коли ж завершив трапезу — нехай не гасне в тобі пам'ять про Благодійника. Облекаєшся в ризу — склади подяку Дателеві, одягаєш одіж — зроби вдвічі сильнішою любов до Бога, що дарує нам габу відповідно до пори року… День настав? Благодари Того, Хто дав нам сонце, щоб ми займалися денними справами, і Того, Хто дав вогонь, щоб просвітлювати нічну темряву і вживати його для різних життєвих потреб. Ніч же нехай підкаже тобі інші приводи для молитви. Коли споглянеш на небо і спрямуєш свій зір на красу світил, молися до Владики видимого й поклонися найталановитішому Маляреві всього — Богові, який «все премудро сотворив» (Пс. 103, 24)… Так станеш ти молитися безнастанно, не у слова замикаючи молитву, а набли­жаючись до Бога через усю течію життя, аби воно стало неперервним молінням».

«Той, хто молиться, повинен мати перш за все тверду ві­ру, і тоді осягне те, чого просить» (св. Іван Золотоустий)
--
Про що просити в молитві? Чи у вашому житті було таке, що ви просили, стукали, шукали, але не отримали бажаного? Як ви думаєте, чому Господь іноді відповідає «ні» на наші молитви? Чи можемо знайти відповідь на це питання у цьому уривку, який читаємо?

(Як добрий батько не дасть дитині камінь, коли вона попросить хліба, чи не дасть скорпіона, коли вона попросить яйце, так само і Господь, який все сотворив, все знає і бачить, в Якого не має минулого і майбутнього, Він знає, чого ми насправді потребуємо. Іноді ми чимось захоплені, ми сердечно благаємо, але не отримуємо бажаного. Якщо мати довіру до Господа і відкриті очі серця, ми згодом побачимо, яка велика Його любов! Що Він насправді від стількох наших бажань нас вберіг! )

«Проси того, що гідне Господа, і не припиняй свого благання, доки не отримаєш того, про що клопочешся. Нехай навіть мине місяць чи рік або й три, а може, навіть багато літ збігти, все одно не відступай, поки не отримаєш того, що просиш, а благай з вірою, невпинно чинячи добро.» (св. Василій Великий)

«ми просимо Бога про дочасні речі, бо відійшли від свого первородного стану, в якому нам нічого не бракувало… Бог у своїй милості зійшов до нашого рівня і запевнив нас, що вислуховуватиме наші молитви (Істинно, істинно кажу вам: Чого б ви тільки попросили в Отця, - він дасть вам у моє ім'я. (Ів.16,23))» Матей Ель-Мескін
«Лише одного наполегливо й невідступно шукай (у мо­литві) — щоб не відпасти тобі від Бога». (Преп. Максим Ісповідник)
--
Якою має бути наша молитва
«Початок молитви полягає в тому, щоб відганяти помисли, щойно вони з'являються, середина — в тому, щоб ум втримувати у словах, які проказуємо вголос або подумки, а досконалість молитви — це захоплення Господом.» (Йоан Ліствичник)
«Не через тілесний навик, не зі звички співати, мовчати, схиляти коліна, треба нам молитися – потрібно тверезо, роздумуючи умом, очікувати, коли Бог прийде і відвідає душу…» (Матей Ель-Мескін)

Багато свідомих вірних практикують щоденну особисту молитву, але часто вона стає нудним і сухим обов'язком, зовсім не подібною на радісне спілкування з кимсь близьким і рідним, а більш схожою на монотонне повторення звичних фраз. Але хіба такою має бути зустріч з Богом? Якою би мала бути особиста молитва?
Отже, молитва має бути (відповіді від людей, їхні ж пояснення + мої варіанти):
Проста
Молитва - розмова з Богом, нашим люблячим Отцем (пор. Мт.6,5-8). Він хоче, щоб ми говорили з ним, як з Тим, Хто любить нас і знає, як з членом своєї сім'ї. Між близькими особами розмова є простою і невимушеною, такою мала би бути і наша молитва. Молитви, поміщені в молитовниках та інших виданнях - це слова святих, зразки розмови з Богом, їх можемо взяти за приклад, щоб на цій основі побудувати свій персональний діалог з Богом в простоті і довірі.
«Через молитву наша душа, піднявшись на небо, обій­має Господа невисловленими обіймами, немов дитина свою матір; зі сльозами благає, просячи божественної поживи; ви­словлює свої бажання і дістає дари, що перевищують усю ви­диму природу» (св. Іван Золотоустий)
Постійна
«Без мене ж ви нічого чинити не можете»(Йо.15,5с) - сказав Ісус, тому маємо молитись протягом всього дня і у всій нашій діяльності; коли працюємо, готуємо їсти, їдемо в транспорті чи вчимося. Не йдеться про те, щоб наша молитва мала зовнішні прояви, щоб була помітною для інших, бо для цього не завжди є сприятливі обставини. Але ми завжди можемо розмовляти з Богом в своєму серці, питатись його поради, просити про допомогу, мудрість, витривалість, розповідати про труднощі і страхи. Таким чином даємо Йому можливість освячувати нашу діяльність, зробити нас Його світлом для інших, вчимося розуміти Його і бути вдячними.
Повільна
«Слухавши, будь скорий, а відповідаючи - повільний»(Сир.5,11). Господь в молитві бажає говорити нам більше, ніж ми Йому. Тому мусимо вчитись слухати Його голос, нікуди не поспішаючи, так як говорять між собою закохані, бо їм важливо не тільки сказати про свої почуття, а і почути, що їх люблять. І як мала дитина, яка приходить до тата або мами, хоче перебувати в їх присутності довго і без поспіху, так і ми маємо молитись уважно і повільно.
Щира
Цар Соломон молився при посвяченні храму в Єрусалимі такими словами: «...Вислухай з неба...ти, що знаєш серце кожного, бо ти єдиний знаєш серце кожного, бо ти єдиний знаєш серце синів людських»(2Хр.6,30). Він знає наші серця, знає нас краще, ніж ми самі, тому прикрашати себе в часі молитви - як мінімум немудро. Бог хоче помогти нам, бо знає всі потреби і реально оцінює нашу ситуацію, але від нас потребується відвертість і чесність, щоб визнати нашу в Ньому потребу, запросити Його в наше життя і попросити про Його втручання, зцілення і визволення. Він подарував нам свобідну волю і шанує наш вибір, тому хоче нашої щирості і згоди на співпрацю з ним.
Преподобний Ніл Синайський: «Усілякого осудження гідний той, хто, люблячи істинну молитву, сердиться та пам'ятає зло, бо такий подібний на людину, що хоче пильно бачити, а поза тим запорошує очі»;
Радісна
Молитва — це галузка дерева лагідности й негнівливости, вияв радости і благодарения, лік на смуток і пригнічення духа. Якщо ти терплячий, то завжди молитимешся з радістю.(Преподобний Ніл Синайський)
Біблійна
Молитва бере свій початок зі Святого Письма, як ріка - з джерела. Зі Святого Письма маємо зразки молитов Божих людей, можемо аналізувати їх, порівнюючи з ними свою молитву, постійно коректуючи і вдосконалюючи свою молитву. Святе Письмо - збірник справжніх шедеврів молитов різних людей і в найрізноманітніших ситуаціях : Авраама - Божого друга, Мойсея - провідника і заступника Божого народу, Давида - великого царя Ізраїля, Анни - матері пророка Самуїла, Йова - випробовуваного праведника, Юдити - рятівниці вибраного народу, Естери - мудрої і відважної цариці, Марії - покірної Божої слугині, а найважливіше - Ісуса - Божого Сина! Під час роздумів про те, як і для чого молились всі ці люди, Святий Дух може відкрити нам багато важливих речей для нашої особистої молитви, для поглиблення нашого зв'язку з Богом.
Визначена часом
Скільки часу протягом дня виділяємо для Бога? Це дуже важливе питання, бо те, про що найбільше роздумуємо протягом дня, є нашим скарбом. «Бо де твій скарб, там буде і твоє серце»(Мт.6,21). Щоб наше серце було з Богом, мусимо привчати себе до регулярного проведення часу з ним в молитві. Так, як в призначений час йдемо на роботу, на зустріч чи тренування - так в призначений час маємо пристосувати все для того, щоб бути з Ісусом.
Особиста і спільна
«Кожне слово молитви - це двері чи віконце в небо» (митр. Андрей Шептицький)
Основа нашого християнства - особиста молитва. Спільна молитва - результат того, якою є особиста молитва кожного учасника спільної. Ми потребуємо молитись самі, але і в спільноті, бо спільнотна молитва нам необхідна, щоб підтримати молитву особисту. Очевидно, що спільнотна молитва повинна відбуватись у спільній формі і в порядку, незважаючи на відмінності індивідуальних молитов її учасників. Святе Письмо містить унікальний збірник молитов - книгу Псалмів, які невіддільно містять два компоненти: особистий і спільний.
Пережита
Протягом дня варто роздумувати про те, що Бог дає нам в молитві, аналізувати причинно-наслідкові зв'язки між подіями і нашими молитвами. Бо «Господні очі на тих, які його люблять: могутній він їм захист і потужна підтримка; від пустельного вітру сховок, від полуденної спеки захорона; осторога від спотикання й допомога від падіння: Він, що душу вгору підносить й очі освітлює, що дає здоров'я, життя й благословення» (Сир.34,16-17). Але чи ми помічаємо це? Розуміючи наслідки і усвідомлюючи діяння Бога в нашому житті через молитву, ростемо у вірі.
Переможна
Ісус сказав своїм учням: «І все, що попросите в моє ім'я, те вчиню, щоб Отець у Сині прославився. Вчиню, коли будь-що проситимете в моє ім'я»(Йо.14,13-14). Коли Ісус хоче наголосити важливість чогось, то повторює цей вислів двічі. Йому важливо, щоб ми молились переможно! По вірі нашій дасться нам, тому маємо працювати над зростанням у вірі, і молитись віруючи, що Бог почув нас і вже зробив. Ми учасники перемоги Ісуса, тому наша молитва - частина нашої перемоги! Бог хоче нашої співдії, тому маємо молитись розуміючи, що все залежить від Бога, але і діяти так, ніби все залежить від нас.
Витривала
Часом в наших конкретних ситуаціях, якщо не бачимо негайних результатів, виникає спокуса перестати молитись, опустити руки. Не можемо «відпускати» молитву, поки не відчуємо, що вона вислухана і виконана. Витривалість і молитовна боротьба життєво необхідні для життя з Богом. Пророк Даниїл протягом трьох тижнів молився за свій народ (див. Дан.10,2-3). На 21-ий день йому з'явився ангел і сказав, що Даниїлова молитва була вислухана вже в перший день, але решта днів молитви були необхідними для зміни ситуації (Дан.10, 12-14).
«Молитва багатьох невислухана. Чому? Бо просять про речі некорисні. В такому випадку ліпше бути невислуханим, ніж вислуханим. Тому, коли будемо вислухані, не буде­мо радіти з того, і коли будемо невислухані, будемо прослав­ляти Бога за те» (св. Іван Золотоустий)
Немає жодної причини сумніватися, що Божа доброта поможе нашому проханню й погодиться на нього, якщо воно згідне з Божою волею і походить від Святого Духа. Для цього маємо багато доказів зі Святого Письма, зокрема у пророка Ісаї : «І буде так, що перш ніж вони візвуть до мене, я озвуся; вони ще будуть промовляти, а я їх уже вислухаю»(Іс.65,24). Тому працюймо над якістю нашої молитви, щоб вона була могутньою зброєю в боротьбі за поширення Божого Царства.
«Молитва в дусі і правді – це єдина молитва, яку приймає Господь» (бо Бог є Дух і Правда) Матей Ель-Мескін
«Язик того, хто молиться - це рука, яка обіймає Божі коліна»
(св. Іван Золотоустий)
«Бог бачить усіх, Його ж лише той бачить, хто під час молитви нічого більше, окрім Бога, не бачить. І хто бачить Його таким чином, ті Його також чують, а ті, які не чують Бога, Його й не бачать. Блаженний, хто вірує, що бачить Господа, бо такий не схибнеться з дороги вгоджань Богові». (Ілля Екдик)
--
«Передумови» молитви
Ми мусимо довіряти, молячись. Мусимо вірити і надіятися. Мусимо навчитися чекати і бути смиренними, щоб не прагнути чогось більше, ніж Бога, і щоб не вимагати в Нього того чи іншого вже і зараз. Мусимо зрозуміти істинну суть спілкування з Ним.
«Не ми живемо - Він живе в нас. Дозволити Йому жити у вас - означає молитися. І чим глибше ми впускаємо Його, тим більше до Нього уподібнюємося.» (Мати Тереза)

«Нам треба визнати свою гріховність і покаятися, бо тільки якщо наше серце чисте, Бог спочине в ньому» Матей Ель-Мескін

 «Початок молитви - мовчання ... Це Бог, який говорить в тиші вашого серця. А потім ми від повноти серця починаємо розмовляти з Богом. Він слухає. Початок молитви – Святе Письмо ... Ми слухаємо, що каже Бог. І тоді ми знову відповідаємо Йому від повноти серця. Він слухає. Це і є молитва. Він говорить, і ви говорите. Він слухає, і ви слухаєте.» (Мати Тереза)
Передумовою молитви є тиша, яку осягаємо з Божою допомогою, відкинувши помисли, які нас непокоять: «Всяку нині житейську відложім печаль.» Ми не позбуваємося своїх печалей, не обдурюємо себе самих, що їх немає, просто віддаємо їх в Божі руки. Приходимо на молитву і показуємо Богові все, що є в нашому серці, бо лише тоді Він, побачивши нашу добру волю з’єднатися з Ним, розставить все на свої місця. «Плід молитви - глибока віра. Плід віри - любов. Плід любові - служіння. Але щоб молитися, потрібна тиша. Тиша серця. Душі потрібен час, щоб відійти від усіх і помолитися. Молитися устами. Молитися очима… І якщо немає в нас цієї тиші, то ми і не знаємо, як слід молитися.» (Мати Тереза)
--
Сила молитви
«Через коліноприклонення можна змінити не тільки душі людей, але й долю усього світу» Матей Ель-Мескін

«Отож як після появи сонячного світла втікають усі звірі, ховаючись у своїх леговищах, так і коли молитва, немов промінь, з'явиться на наших устах і на язиці, тоді просвічується ум, а всі нерозумні й звірячі пристрасті відступають, розбігаються і ховаються у свої нори — лишень би ми належно молилися з пильною душею і тверезою думкою. Тоді нехай навіть і близько диявол — він проганяється, чи демон — він утікає».
(св. Іван Золотоустий)

«Сила справжньої молитви залежить від виконання запо­відей через творення добрих діл, унаслідок чого праведник володіє сильною і могутньою молитвою, яка чинна заповідями» 
(Преподобний Максим Ісповідник)
 ----------------
Д/з: поміркуймо собі наодинці, як часто ми молимося? Якою є наша молитва? Чи ми довіряємо Богові, чи показуємо Йому свою довіру? Чи дозволяємо Йому діяти в нашому житті? Яку свою проблему я віддаю цього тижня в Його руки?

с.Юліана Андрусів

Немає коментарів:

Дописати коментар