понеділок, 25 березня 2013 р.

Проповідь Папи Франциска 24.03.2013 (Квітна неділя у наших братів латинського обряду)


Проповідь Святішого Отця (повний текст)

1. Ісус входить у Єрусалим. Натовп учнів супроводжує Його на свято, вони стелять перед Ним одяг, говорять про чудеса, які Він учинив, підноситься голос хвали: “Благословен Цар, що йде в ім’я Господнє! Мир на небесах і слава во вишніх!” (Лк. 19,38).

Натовп, свято, хвала, благословення, мир: радість наповняє повітря. Ісус пробудив у серці багато надій, особливо серед смиренного, простого, бідного, знедоленого народу, який в очах світу нічого не вартий. Він зумів зрозуміти людську убогість, показав милосердне обличчя Бога, схилився, щоб зцілити тіло і душу. Це Ісус. Це Його серце, що дивиться на всіх нас, дивиться на наші хвороби, на наші гріхи. Це велика любов Ісуса. І так Він входить до Єрусалиму, з цією любов’ю, і дивиться на всіх нас. І тепер Він входить в Святе Місто!

Яка прекрасна сцена: сповнена світлом, світлом любові Ісуса, світлом Його серця, радістю, святом.

На початку Літургії ми теж її повторили. Ми махали пальмовими і оливковими гілками, співали “Благословен, хто йде в ім’я Господнє, цар Ізраїлів!” (Антифон); ми теж зустріли Ісуса; ми теж висловили радість супроводжувати Його, пізнати Його як близького, присутнього в нас і серед нас, як одного, як брата, а також як Царя, тобто як яскравий маяк нашого життя. Ісус – Господь, але Він схилився, щоб іти з нами. Він наш друг, наш брат. Тут Він просвіщає нас в дорозі. І сьогодні ми Його прийняли. І це перше слово, яке я хотів би вам сказати: радість! Ніколи не будьте сумними: християнин не може бути таким! Ніколи не піддавайтеся смутку! Джерело нашої радості зовсім не у володінні чимось, вона народжується від того, що ми зустріли Особу – Ісуса, Який перебуває серед нас; вона народжується від того, що ми знаємо: з Ним ми ніколи не самотні, навіть у скрутні хвилини, навіть коли ми стикаємося з проблемами і перешкодами, які здаються непереборними, і їх багато! І в цей момент приходить ворог, диявол, нерідко під виглядом ангела, і говорить нам своє слово. Не слухайте його! Йдімо вслід за Ісусом! Ми супроводжуємо Ісуса, слідуємо за Ним, але перш за все знаємо, що Він супроводжує нас і бере нас на Свої плечі: в цьому наша радість і надія, яку ми повинні нести в світ. Несімо всім радість віри! І, будь ласка, не дайте вкрасти у вас надію! Не дозволяйте нікому позбавляти вас надії, тієї, яку дає нам Ісус.

2. Друге слово: чому Ісус входить у Єрусалим, або, краще: як Ісус входить у Єрусалим? Натовп вітає Його галасливими вигуками, як Царя. І Він не заперечує, не змушує їх замовчати (пор. Лк. 19,39-40). Але якого роду Царем є Ісус? Подивімося на Нього: верхи на осляті, без свити, без війська, символу сили. Вітають Його прості, смиренні люди, у яких є сенс бачити в Ісусі щось більше, і цей сенс пов’язаний з вірою, яка підказує їм: “Це Спаситель”. Ісус входить у Святе Місто не для того, щоб прийняти почесті, які надають земним царям, тим, хто має владу, тим, хто панує; Він входить, щоб прийняти бичування, побиття і образи, як сповіщає Ісая в першому читанні (пор. Іс. 50,6); Він входить, щоб прийняти терновий вінок, палицю, червоний плащ: Його царювання стане предметом висміювання; Він входить, щоб зійти на Голготу, несучи дерево. І ось – друге слово: Хрест. Ісус входить у Єрусалим, щоб померти на Хресті. І саме в цьому сяє Його божественне царювання: Його царським престолом є дерево Хреста! Я пригадую, як Бенедикт XVI сказав кардиналам: “Ви – князі, але князі розп’ятого Царя”. Такий престол Ісуса. Чому Хрест? Тому що Ісус приймає на Себе зло, бруд, гріх світу, також наш гріх – всіх нас – і омиває його, обмиває його Своєю кров’ю, милосердям, любов’ю Бога. Подивімося навколо: скільки ран завдає людству зло! Війни, насильство, економічні конфлікти, що б’ють по найбільш слабких, жадоба грошей, які потім ніхто не може забрати з собою, а повинен залишити їх. Моя бабуся казали нам, дітям: у пелені немає кишень. Любов до грошей, влади, корупція, розбрати, злочини проти людського життя та проти творіння! А також – кожен з нас знає це і визнає – наші особисті гріхи: відсутність любові і поваги до Бога, до ближнього і до всього творіння. Ісус на хресті відчуває весь тягар зла і силою Божої любові перемагає його, наносить йому поразку Своїм воскресінням. Це благо Ісус здійснив для всіх нас на престолі Хреста. Хрест Христовий, прийнятий з любов’ю, веде не до печалі, але до радості, – до радості бути спасенними і зробити малу дещицю того, що зробив Він в день Своєї смерті.

3. Сьогодні на цій площі багато молоді: ось уже 28 років Квітна Неділя є Днем молоді! Ось третє слово: молодь! Дорогі юнаки та дівчата, я бачив вас у процесії, коли ви входили, я уявляю, як ви радієте навколо Ісуса, розмахуючи оливковими гілками; я уявляю, як ви викликуєте Його ім’я і висловлюєте свою радість бути з Ним! Вам належить важлива частина в цьому святі віри! Ви несете нам радість віри і говорите, що ми повинні жити вірою з молодим серцем, завжди – молодим серцем навіть у сімдесят, вісімдесят років! Молодим серцем! З Христом серце ніколи не старіє! Але всі ми знаємо – і ви теж це прекрасно знаєте, – що Цар, за Котрим ми слідуємо і Котрий веде нас, особливий: цей Цар заради любові до нас приймає хрест і вчить нас служити, любити. І ви не соромитесь Його Хреста! Більше того, ви його обіймаєте, тому що зрозуміли, що справжня радість народжується від само пожертви, від дарування себе іншим, від любові, якою Бог переміг зло. Ви несете Хрест у паломництві через всі континенти, шляхами світу! Ви несете його, відповідаючи на заклик Ісуса «Ідіть, навчайте всі народи» (пор. Мт. 28,19), – який є темою Всесвітнього Дня Молоді цього року. Ви несете його, щоб сказати всім, що на хресті Ісус зруйнував стіну ворожнечі, що розділяє людей і народи, і приніс примирення і мир. Дорогі друзі, з сьогоднішнього дня я теж вирушаю в дорогу разом з вами, слідами блаженного Івана Павла II і Бенедикта XVI. Відтепер ми наблизилися до наступного етапу цього великого паломництва Христового Хреста. Я з радістю чекаю зустрічі в липні в Ріо-де-Жанейро! Призначаю вам зустріч в цьому мегаполісі Бразилії! Добре підготуйтеся, особливо духовно, у ваших спільнотах, щоб ця зустріч стала знаменням віри для всього світу. Молодь повинна сказати світу: “Як добре слідувати за Ісусом; добре йти з Ісусом; послання Ісуса – чесне і справедливе; як добре – вийти з замкнутості у своїх інтересах, з периферій світу та існування, щоб нести Ісуса!” Три слова: радість, хрест, молодь.

Просімо заступництва Пресвятої Діви Марії. Вона вчить нас радості зустрічі з Христом, любові, з якою ми повинні дивитися на Нього під хрестом, наснаги молодого серця, з яким ми повинні слідувати за Ним впродовж цього Страсного Тижня і всього нашого життя. Нехай буде так.

Джерело: http://popefrancis.org.ua/?p=223

Немає коментарів:

Дописати коментар