пʼятниця, 3 травня 2013 р.

Біля Твого гробу


Ще вчора Ти був поруч
А сьогодні вже поруч я
Пробач
Я приймала Твою Присутність як щось звичне і як належне. А Ти вчив, взивав, просив, картав, пробачав, зцілював, воскрешав, годував, напоював…мене
Перетворював мою прісну воду у вино надзвичайного смаку
Простив мені моє митарство і вечеряв у моєму домі
Не погордив моїм перелюбством і дозволив обтерти Твої ноги моїм волоссям
Крикнув сильним голосом: «Дівчино, кажу тобі – встань» і велів дати мені їсти
Узрів мою сліпоту і вчув мою глухоту – своєю слиною повернув мої чуття
Не відмовив моїм друзям, які спускали моє збайдужіле і паралізоване серце через дах до Тебе
Простив моє самарянство і дав мені Води Живої
Прихилився над паралічем мого ума і першим опустив мене у цілющу купіль
Ти взивав на весь голос: «Люби, люби…»
Шукав мого погляду серед натовпу, пом’якшував своїм поглядом моє серце, щоб воно почуло: «Блаженні вбогі духом…»
«Я так молився за тебе, щоб віра твоя не ослабла»
Не можу всього перечислити, навіть згадати всього не можу 
Єдине знаю – Ти все зробив
Не чекаєш нічого, не питаєш, не вимагаєш
Просто лежиш
Закрив очі і уста
Твоє тіло зруйноване, та збудований мій дух
Тепер я, нарешті, поруч з Тобою
Тепер, коли Ти нічого не можеш сказати, я Тебе найбільше слухаю
Згадую. Чекаю. Дякую

с.Юліана Андрусів

Немає коментарів:

Дописати коментар