неділя, 19 травня 2013 р.

Дружба (притча близького сходу)

Загинуло троє друзів. Після смерті вони потрапили у спекотливу і безводну пустелю. Довго йшли, надзвичайно всі втомилися, допоки не дісталися чудового міста. Вони запитали у воротаря, що це за місто і чи можна їм залишитися там, попити води.
Воротар відповів:
– Це рай. Однак, щоб перейти ці ворота, потрібно сказати неправду на своїх друзів. Всередині ви знайдете їжу і пиття, можете, скільки завгодно, залишатися там.


Всі троє друзів засмутилися, похилили голови. Тут один з них вигукнув: «Я готовий! Один з моїх друзів (і він вказав на того, що праворуч) ніколи не розумів мене, а інший(ліворуч) – ніколи не був мені другом!»       
  - Проходь, для тебе ворота відкриті. 
Чоловік, радісно підскакуючи і голосно викрикуючи, перейшов ворота.
Інші двоє не сказали нічого, підняли голови, подивилися один на одного (вони не могли зрадити тривалої і міцної дружби), просто пішли далі. 

Коли сили двох вже зовсім підупали, вони побачили оазу з водою і плодовими деревами, а під деревами сидів пастух. Друзі запитали, що це за місце і чи можна їм втамувати спрагу. Пастух відповів:

– Це рай, і ви можете обидвоє підійти сюди, лишитися, їсти і пити, скільки хочете.

– А що ж то за блискуче місто, яке ми минули кілька днів тому? – здивовано запитали двоє друзів.
– Пекло.
– А чому ви дозволяєте те, щоб воно називалося раєм?
– Щоб ті люди, які здатні оббрехати і зрадити своїх друзів, залишались у них і не надокучали нам.

Немає коментарів:

Дописати коментар