вівторок, 12 листопада 2013 р.

Слово Боже промовляє до мене



13.11.2013
середа
апп. Стахія, Амплія і тих, що з ними
мч. Єпімаха
Ап. – Кол. 1, 18-23. Єв. – Лк. 8, 22-25

Чи я справді роблю усе від душі, як для Господа? Можливо, людська думка надто багато важить в моєму житті, у моїй поставі? Можливо, їхня думка має більшу вартість, ніж Боже Слово до мене?

«Хто Він такий, що вітрам і воді повеліває, і вони слухають його?» Хто Він такий для мене? Чи справді Він – мій Господь і Бог? Господар і повелитель мого життя? Чи розумію, що пливу в човні свого щодення не сам, а поруч Він? Він не спить, Він чуває. Він постійно зі мною. Справді за бортом лютує море, мені страшно і непевно. Так хочеться втекти від проблем і труднощів… Але чи пам’ятаю, що лише Він знає, як ці труднощі вирішити? Що тільки Він знає людське серце з глибини? Що тільки Він – початок і кінець усього? Чи довіряю? Чи співпрацюю з Ним? Чи питаю, яка Його воля?

Господи, Який ідеш поруч… Відкрий мої очі, щоб я Тебе побачив! Відкрий мої вуха, щоб я Тебе почув! Відкрий моє серце, щоб я повірив і більше не боявся! Дякую Тобі за те, що Ти пливеш у моєму човні!

с.Юліана Андрусів

Немає коментарів:

Дописати коментар