субота, 9 листопада 2013 р.

Слово Боже до мене



09.11.2013
субота
мчч. Нестора
мчцц. Капетоліни і рабині її Єротиїди
Ап. – 2 Кор 1, 8-11, Єв. – Лк 5, 27-32

Чи усвідомлюю, що Бог щохвилини турбується мною, що оберігає мене, визволяє мене від небезпеки і смерті? 
Апостол наголошує на важливості молитви одні за одних. Чи молюсь за своїх рідних, ближніх, друзів, ворогів? Чи прошу про молитву інших за мене? Чи починаю свої справи з молитви, чи надіюсь сам на себе і на свої сили? Чи визнаю, що я не самодостатня людина, що потребую допомоги Бога і ближніх, яких Він мені посилає? 

В Євангелії представлений момент покликання апостола Матея (Леві)-митника. Матей на заклик Ісуса, «кинувши все, встав і пішов за Ним». Коли я чую голос Бога, голос своєї совісті, яка закликає мене йти за Ісусом, як я реагую? Леві не тільки сам пішов слідом за Ісусом, але і зробив можливою зустріч з Христом для своїх друзів, влаштувавши у своєму домі бенкет. Чи я дбаю за те, щоб мої друзі пізнали Христа, познайомились з Ним? Що для цього роблю? Чи шкодую для цього зусиль, коштів..? Ісус говорить, що прийшов кликати до покаяння не праведників, а грішних.
Господи, допоможи мені чути Твій голос, яким Ти кличеш мене до навернення і покаяння! Допоможи пам’ятати, що все отримую з Твоїх рук, якими мене оберігаєш. Дозволь працювати разом з Тобою задля спасіння моїх ближніх.

с.Валентина

Немає коментарів:

Дописати коментар