вівторок, 17 грудня 2013 р.

Слово Боже до мене

17.12.2013
вівторок
влкмчц. Варвари
прп. Йоана Дамаскина
Ап. – 1 Тим. 1, 8-14, Єв. – Лк. 14, 25-35.
«Хто не зречеться всього, що має, не може бути моїм учнем»

Цю тезу Ісус «підкріплює» двома прикладами, які, на перший погляд, мають мало що спільного зі зреченням. Обидва приклади говорять про необхідність обрахунку ресурсів перед тим, як розпочинати велику справу. Обрахунок і визначення плану – дуже важливі складові нашого життя. Вони потрібні, щоб не схибити зі шляху, щоб якнайшвидше осягнути мету. Ісус застерігає мене на початку мого шляху: якщо хочеш йти за мною, будь готовим і  вірним. Християнство не є легкою прогулянкою, це відважне несіння свого хреста, це відповідальність, це готовність відкритися на Божу волю щодо мене, яка, можливо, не співпадає з моїми уявленнями, це готовність у разі необхідності навіть піти проти своїх найближчих…Але це дорога повернення до дому Батька, який опікує мене своєю надмірною благодаттю, який дає мені силу, огортає своєю любов’ю і милосердям, прагне мого щастя і спасіння і тому дає мені закон. Апостол наголошує, що закон добрий, тобто, це засіб допомоги, орієнтир. Я, зранений первородним гріхом, вразливий на пристрасті і  спокуси, залишаюся улюбленою Божою дитиною. Господи, допоможи не боятися зречення, натомість зрости мою любов і довіру, щоб йти шляхом, який Ти для мене приготував, щоб повернутися додому і віднайти себе. 

с. Валентина Рябушко

Немає коментарів:

Дописати коментар