середа, 18 грудня 2013 р.

Слово Боже до мене

18.12.2013
середа

прп. й богоносного Сави Освященного

Ап. – 1 Тим. 1, 18-20; 2, 8-15, Єв. – Лк. 15, 1-10.

Сьогодні Ісус знову нагадує мені, що Він дуже переживає за мене і за кожну людину, яка є у грісі. І не тільки Він, а всі ангели Божі співпереживають за мене, щоб я навернувся від дороги, яка веде мене до смерті, а став на ту, яка веде до життя. Ісус закликає до покаяння всіх, зокрема тих, які найбільше грішать. В той сам час, Ісус дає повчання тим, хто готовий осуджувати, хто думає, що знаходиться в кращій ситуації. 
Чи мені деколи спадає на думку, що я кращий за інших, не такий грішний, як N (мій сусід Петро, який прогулює пари, вуйко Павло – пияк з сусідньої вулиці, Марічка – дівчина занадто вільної поведінки, п. Катерина – сусідка, що сидить на подвір’ї і обмовляє всіх…)? 
Сьогодні Ісус пробує донести до мене, що я не можу осуджувати і возноситися. Не маю права вирішувати, хто кращий, хто швидше попаде на небо, не можу думати, що забезпечив собі «квиток до Раю» і зверхньо оцінювати тих, яким до мене ще далеко. 
Ісус саме для того прийшов, щоб кожний з людей міг розділити з Ним Його Царство. Якщо називаю себе християнином, моїм завданням не є потрапити швидше за інших до неба, а зробити так, щоб туди дісталися всі, навіть ті, яким ще дуже далеко. Моє завдання жити і поводитися так, щоб і останні, найбільші грішники, змогли зрозуміти, відчути Божу любов і захотіли повернутися до праведного життя, до стану дітей Божих. Що для того можу зробити вже сьогодні?

с. Валентина Рябушко

Немає коментарів:

Дописати коментар