понеділок, 24 березня 2014 р.

Радість Євангелія – радість перемінених сердець


XXXIX Конгрегація відповідальних Руху Світло-Життя.
Ченстохово, 21-24 лютого 2014 р. Б.

Нотатки очевидця


«Радість Євангелія наповнює серця і все життя тих, які зустрічаються з Ісусом. Тих, які дозволяють Йому спасати себе, Він визволяє від гріха, смутку, внутрішньої пустки, самотності. Разом з Ісусом Христом радість завжди народжується і відроджується». 
(Адгортація Папи Франциска «Радість Євангелія»)


Минулого місяця Господь подарував мені Радість Євангелія. Звучить дивно, чи не так? Ми ніколи не забудемо того страшного місяця. В той день я не могла відірвати очей від екрану, який безжально показував на увесь світ кров моїх братів. Серце тупотіло в тривозі, слова молитви плуталися між собою зі страху. А Господь покликав вимкнути усе, увімкнути довірливе серце, повну надії молитву, постійний діалог з Творцем та Його Пречистою Матір’ю. І я послухалася. Вимкнула прилад з розетки і вирушила туди, де стіни шепочуть молитви до Богородиці…


Сестра Юліана дає інтервю на радіо "Ясна Гора"
Світло-Життя


З 21 – 23 лютого 2014 року на Ясній Горі у Ченстохові відбулася XXXIX Конгрегація Відповідальних Руху Світло-Життя. Протягом тих кількох днів я мала нагоду познайомитися «зсередини» із справді діяльним рухом в Римо-Католицькій Церкві під назвою «Світло-Життя».

Цьогоріч на Конгрегацію відповідальних Руху зібралося 1060 осіб. Піснею року на основі конкурсу визначили мелодійну пісню під назвою: «Радість перемінених сердець»:

«Встань і йди, Господь тебе кличе,
Його любов квапить повсякчас.
Там де людських серць мільйони,
Самотніх, розгублених,
Занеси радість, яку маєш в собі від Духа…

Проголошуй і дій! Відкинь свій страх.
Джерело струменіє – занурся в Нього.
Не зупиняйся, живи в надії –
Добро множиться, коли ти ділишся ним,
Нехай увесь світ пізнає радість, в якій ти триваєш,
Радість перемінених сердець» (уривок з пісні)

Темою, програмою і провідною ниткою цього з’їзду та усього формаційного року є дивовижна Адгортація Папи Франциска «Evangelii Gaudium» - «Радість Євангелія».
Цікавими були виступи єпископа Григорія Рися (Ks. bp Grzegorz Ryś) «Від Evangelii nuntiandi до Evangelii Gaudium, основні перешкоди євангелізації», о.д. Антонія Бартощака (Ks. dr Antoni Bartoszek) – «Євангелізація в котексті суспільних викликів на прикладі гендеру», о. Зігмунта Бартоша (Ks. Bartosz Zygmunt) – «Євагелізація через музику і Літургію», о. Ричарда Новака (Ks. Ryszard Nowak) – «Парафія спільнота спільнот - місія Руху Світло-Життя - теорія і практика», о. Марека Седека (Ks. Marek Sędek) – «Нові пропозиції євангелізації для парафії», о. Томаша Яклевіча (Ks. Tomasz Jaklewicz) – «Запах пастиря і запах овець в служінні євангелізації». Прослухати їх польською мовою можна тут:


Зануритися в потік Божої Радості. Нести Христа, покидаючи свій власний прихисток комфорту, «безпечний берег» як називає його Папа. Йти зі Словом Божим туди, куди ніхто не хоче йти, нести Христа туди, де вже давно забули про Нього, «плекати гарячу ревність у проголошенні Євангелія» за словами Папи Івана Павла ІІ. Служити Богові та людям із Радістю, якою Господь наповнює нас, Своїх апостолів, кожного дня! Покинути цей «індивідуалістський смуток», позбутися постійних хворобливих пошуків поверхневого задоволення.

Як це зробити? З чого почати? - Відновити особисту зустріч з Творцем, дозволити Йому знайти себе, бо «ніхто не позбавлений радості, принесеної Господом». Не втікати більше від Його любові, звернутися до Нього по допомогу і підтримку нашого життя і служіння іншим. Радіти радістю Його любові і відкуплення! Нести цю радість скрізь зі собою, бо «Я казав вам так для того, щоб була у вас моя радість і щоб ваша радість була повна» (Ів. 15,11).

Ми з вами маємо місіонерське доручення від Самого Спасителя – вийти! Про «вихід Церкви» говорить Папа Франциск. Вийти звідти, де ми прикипіли душею, до чого звикли, де вже більше не розвиваємося як Христові апостоли, де вже навіть не віримо у велику силу і потенціал Господнього Слова. «…Проголошувати Євангеліє усьому світові, за будь-яких обставин, не вагаючись, охоче і безстрашно» закликає нас Папа. Ми повинні бути учнями-місіонерами, які «беруть ініціативу у свої руки, приєднуються, супроводжують, приносять плоди і святкують». Варто згадати про «запах овець», яким має бути просякнутий добрий пастир, який має жити зі своїми вівцями, має прихилитися до їхнього життя, «торкаючи терпляче тіло Христа в людях».

Погляньмо на ту ситуацію, яка панує сьогодні у нашій країні, у наших спільнотах, родинах у світлі слова Папи Франциска в поєднанні зі Світлом Божого Слова. Вникаймо у заклик Папи – намісника Христового на землі. Стараймося прийняти ці слова просто і з серйозністю, жити і служити ближньому згідно них.

В час болю і смутку мого і мого народу, в час горя і великих втрат, тоді і тут, біля Богоматері на Ясній Горі, я зрозуміла те, про що говорить Папа «(Господь) …Знову і знову бере нас на свої плечі. Ніхто не може відібрати в нас гідність, яку нам дає ця безмежна і непохитна любов. Він з ніжністю, яка ніколи не розчаровує і завжди повертає радість, дозволяє нам підняти голову й почати все спочатку. Не втікаймо від воскресіння Ісуса, ніколи не визнаваймо себе переможеними, незалежно від того, що діється. Немає нічого величнішого від його життя, яке спонукає нас йти вперед!» (Адгортація Папи Франциска «Радість Євангелія»).

Дякую Богові за Його безмежну та безкорисливу любов. Дякую Пресвятій Богородиці за Її вірну опіку. Дякую за уроки життя і смерті, за обіцянку воскресіння. За нагоду жити і вчитися, вслухатися в Його слова і йти за Ним.

Дякую людям, які були поруч у страшну хвилину і в хвилину Радості. Дякую за батьківське розуміння і дружнє плече.

Нехай Господь благословить нас миром!


с.Юліана Андрусів

Немає коментарів:

Дописати коментар