вівторок, 25 березня 2014 р.

Страх перед іншою особою та Адгортація Папи Франциска «Радість Євангелія»


Вчора, 24 березня 2014 р. Б. відбулася чергова зустріч молоді. Тема цієї зустрічі: «Страх перед іншою особою та Радість Євангелія як відповідь на страх». 
Окрім молоді цієї спільноти, на нашу зустріч прибула гість-представник Молодіжної Комісії Львівської Архиєпархії Вікторія Дерев’янко. 
Зустріч провадила с. Юліана Андрусів.
Ми говорили вчора про страх і радість – два полюси людського спілкування та виходу до іншої особи. Ця тема дуже обширна і складна. Кожна людина має страх перед зраненням, страх фізичного насилля. Той, хто був зранений в дитинстві, боїться знову бути зраненими. Відчуваємо страх, коли на нас підвищують голос. Велике людське зранення – коли негативно говорять про наше тіло. Значить, на даному етапі нас не сприймають такими, якими ми є. Натомість, ми відчуваємо страх бути відкинутими, нелюбленими. Є моменти в житті, коли ми почуваємося винними, а тут нас ще розпитують про предмет нашої вини. Ми втікаємо у страх. Якщо людина зазнала якогось зранення, то стала дуже чутливою і вже бачить негатив там, де його насправді немає.
Тут ми звернулися до терапевта людської душі і людського життя – до Ісуса. Ми подивилися, що Він каже про страх. (Мт. 10, 16-31). Його терапія страху перед зраненням спрямована на душу. Там, де Бог живе в нас, де ми повністю є самими собою, де наявна божественна іскра, нас ніхто не зможе зранити, - так навчає о. Ансельм Грюн. Вони можуть нашкодити тільки нашому тілу, але центральна частина нашої особи залишиться непідвладною зраненню. Туди не проникають ні злі погляди, ні образливі слова. Там живе Бог. Я – Божа дитина, Він мене створив. Божа благодатна близькість забороняє нашу серцевину перед загрозливою ситуацією, де люди занадто близько наближаються до нас. «Ми родом із Любові», о. Андрій Зелінський.
Тіло і психіка реагують зі страхом на тілесне чи психічне зранення. Однак страх стає відносним. Ісус не каже м’яко: минеться, Бог тобі допоможе. Він каже, що боятися треба того, хто кидає в пекло – диявола. Острах Божий звільняє нас від страху перед людьми. Перевір свою совість, чи все робиш згідно Божого слова. Якщо так, то Він на твоєму боці. Бог з тобою, то хто тоді проти тебе? 
Страх Божий – це сприймати Бога серйозно. Це не лякання пеклом.
Подивися на останній день свого життя, тут зникне страх перед людиною. Людина може відібрати життя, але вічне життя – дар Бога, якого в тебе ніхто не забере. Страх не зникає, а спрямовує мене до Бога. Я належу Богові, а не людям. В мені є божественне, незнищенне ядро. У моїй душі можу мешкати безпечно, не боячись зранень, тут я цілий і неушкоджений. Страх туди не має доступу.
Сьогоднішньою противагою страху є радість проповідування Євангелія УСІМ людям! До цього закликає Папа Франциск у своїй Адгортації («заохоченні») під назвою «Радість Євангелія». Ми розпочали знайомитися з цією дивовижною працею Папи і продовжуватимемо працювати над нею, пристосовувати до свого християнського життя, відповідати на заклики Папи.
«Радість Євангелія наповнює серця і все життя тих, які зустрічаються з Ісусом. Тих, які дозволяють Йому спасати себе, Він визволяє від гріха, смутку, внутрішньої пустки, самотності. Разом з Ісусом Христом радість завжди народжується і відроджується. У цій Адгортації прагну звернутися до вірних християн, щоб запросити їх до нового етапу євангелізації, позначеного цією радістю, і вказати шляхи, якими Церкві слід йти в наступні роки.» («Радість Євангелія». Вступ).

с. Юліана Андрусів

Немає коментарів:

Дописати коментар