середа, 16 квітня 2014 р.

Третє слово Ісуса на хресті. На шляху Любові.

На шляху любові

Третє слово Ісуса на хресті – джерело Любові.

Третє слово Христа беремо з Євангелія від Івана. Ісус звертає його до своєї Матері та до улюбленого учня: «Жінко, ось син твій», «Ось матір твоя» (Ів. 19, 26,27). Ось тут картина нас усіх. Слово, яке Ісус промовляє тут до двох рідних Йому людей, Він промовляє і до нас сьогодні – до браку відносин між нами, до нашої нездатності творити стосунки між собою, до страху перед стосунками, страху перед тим, що нашу дружбу і любов можуть просто розбити. 

Ісус передає Матір Учневі, але не фізично, а внутрішньо, глибоко в серце. Ось, передаю свою матір твоєму серцю. Ось, передаю Матір Божу людині і людину Божій Матері. На хресті Ісус поєднує непоєднуване: небо із землею, людину з Богом, побожне із світським. Відтепер Божественне і людське живуть в одному серці. І ця єдність в мені є передумовою того, що я можу сміливо вийти назустріч своєму ближньому, не боятися відкрити своє серце.

Тут перед нами стоїть Марія. Вперше ап. Іван показує її на весіллі у Кані Галилейській, а востаннє – тут, під хрестом. Марія – Мати переміни, перевтілення. На весіллі вона підштовхнула Ісуса до переміни води у вино, а тепер стає свідком сповнення, звершення усієї переміни. Смерть на хресті також є сповненням, завершенням весілля. На хресті сповняється те, що вперше засяяло на весіллі – Божество Ісуса, Його Божа любов до всього людства. Тут Ісус погодив усі розбіжності світу, тут зцілив їх. На весіллі в Кані Марія була воротами, через які Христос прийшов у світ, а під хрестом вона є воротами, через які Він іде до Царства свого Отця. Марія, Мати – образ народження нової людини, яке стає можливим через смерть Ісуса тут, тепер, на хресті. Якщо вдивлятимемося у Христовий хрест, зможемо народитися заново, як улюблений учень, отримати Матір, отримати нове життя.

У Євангелії від Івана чоловіки завжди стоять у протистоянні з Ісусом, а картини із жінками – Марта, Марія, самарянка – це картини, сповнені любові. Коли Ісус передає свою Матір учневі – показує свою велику любов до всього людства. Він віддав найдорожче, що було в нього на цьому світі. Ми ж маємо прийняти Марію – джерело Божої любові – у свій дім, як просить нас Ісус на хресті. Прийняти у свій внутрішній дім, у своє серце. Тоді будемо здатні любити, тоді позбудемося страху, що щось зовнішнє може перекреслити нашу любов. Джерело любові є всередині нас. Його ніхто не здатний відібрати. 

Впустімо в свою душу це третє слово Ісуса на хресті. Нехай те джерело любові, яку живе у нас, заб’є з новою силою. Вдивляймося у хрест Ісуса, в Його Матір та учня. Нехай те слово увійде у нашу свідомість, наповнить наші думки, слова та вчинки. Впустіть те джерело до своїх почуттів, тоді ми станемо здатними будувати стосунки з людьми, зв’язки дружби, подружні зв’язки. Мати і Син – це терміни стосунків, міцних зв’язків. На хресті стає видимим те, що справжніми людьми ми стаємо тоді, коли вступаємо у стосунки з іншими людьми. Водночас, хрест, під яким стоїть Мати та учень, є знаком надії, що наші зруйновані стосунки можуть бути зціленими, Господь своєю любов’ю може і хоче поєднати наші розбіжності.

P.S. А я насправді Її зовсім не знаю. Я ніколи не думала про Її останню характеристику з уст Апостола. А тепер вона не дає мені спокою, голосить про себе в моїх думках: «ніколи не минає». Ніколи… Не стирається часом, не припадає пилом, для неї немає відстані, для неї немає значення. Вона може тебе не бачити, може не чути. От тільки забути не може. Її не спалити вогнем, не втопити в стихіях, не заморозити. Ніколи не минає, ніколи. Благородна. Вона не має нічого спільного зі зовнішнім, у неї дивні вибори, дивні методи, незрозумілі. Її сила у вірності, Її простір у вічності. Люди помилково плутають Її зі закоханістю, потягом, пристрастю. Вони, як і я, не знають Її. А вона до прозорості чиста, Її не турбує думка людей. Вони назвали Її дивним словом «Любов», але перше Її ім’я їй личить більше: «Бог». Ніколи, ніколи не минає…

Молитва
Боже Любові і вірності! Боже надії та сповнених обітниць! Навчи і мене любити. Амінь.

с.Юліана Андрусів

Немає коментарів:

Дописати коментар