понеділок, 21 квітня 2014 р.

«Свято Пасхи поєднує в собі і смерть, і воскресіння Ісуса…» – о. Василь Рудейко

От і настало довгоочікуване свято, до якого ми готувалися протягом днів Великого посту. Це свято – Воскресіння ГНІХ, яке дарує нам надію і віру в краще майбутнє.

Про традицію святкування Великодня в УГКЦ розповідає о. Василь Рудейко, доктор богослов'я, заступник голови Патріаршої літургійної комісії УГКЦ, священик храму Священномученика Климентія Шептицького у Львові.
Христос воскрес! Перш ніж говоритимемо про святкування Великодня в нашій церковній традиції, доречно згадати біблійний сюжет цієї події.
Воістину воскрес! Цю подію описують усі євангелисти і вона є дуже промовистою. Тому існує 11 воскресних Євангелій, які ми читаємо на недільних Утренях протягом усього року. За описом євангелистів, після смерті на хресті Ісуса Христа  Йосиф із Никодимом  поклали в гріб, біля якого поставили сторожу. Через три дні жінки-мироносиці підійшли до гробу, щоб намазати тіло померлого миром (у той час якраз завершилися пасхальні юдейські святкування). Проте вони побачили, що гріб - порожній.

Євангелисти описують також, що ангели звістили жінкам про воскресіння Ісуса. Далі жінки пішли до апостолів, проповідувати їм воскресіння Христа. Зокрема, Марія Магдалина, яку називають «апостолкою апостолів», першою повідомила про це. Спершу апостоли не вірять жінкам. Проте згодом учні Ісуса переконуються в правоті жінок, знайшовши гріб порожнім. Існують також біблійні сюжети, пов’язані з особою святого апостола Томи, який не вірив у воскресіння Христа навіть тоді, коли всі апостоли пересвідчилися в цьому.

А як правильно називати - Пасха чи Великдень?
 У наших літургійних текстах частіше вживається поняття Пасхи, аніж Великодня. У цих текстах свято Воскресіння називається «Пасхою». Це дуже важливий богословський момент, бо він підкреслює єдність обох Завітів – Старого і Нового. Ідеться про те, що події, які відбулися в Старому Завіті, стали прообразом того, що відбувається зараз. Пасха – це випечений хліб із мелених, початково розсіяних по полю зерен, що складається в одне Тіло ГНІХ і символізує Церкву.
Яким чином визначають дату Великодня?
З цим пов’язані складні історичні процеси. Відомо, що до IV століття існували дискусії щодо обчислення дня Пасхи. Багато науковців вважають, що дискусії точилися і над трактуванням поняття самої Пасхи: як Воскресіння ГНІХ чи Його смерті. Існувало два способи визначення цієї дати. Один із них (найдавніший) характерний для юдеохристиянської традиції, він пов'язаний з єврейською датою Пасхи, що не залежала від днів тижня. Інший спосіб пов’язаний із днем воскресіння - неділею. Бо, як відомо, воскресіння Христа відбулося на третій день після Його смерті, що сталася в п’ятницю. Тому богослови думали, як визначити цю неділю. Ключовим стало те, щоб це була неділя після єврейського свята  Пасхи. Таким чином, на I Вселенському Соборі 325 року було встановлено схему, за якою обчислюється дата Пасхи. За нею, це повинна бути перша неділя після першого повного місяця після юдейської Пасхи.

Чому існують відмінності у святкуванні Великодня у православних, греко-католиків і римо-католиків?
Відмінності є через те, що Римо-Католицька Церква не звертає уваги, коли відбувається юдейська Пасха. Їхнє обчислення є дещо іншим.

Якою є послідовність богослужінь цього дня?
Може, дехто здивується, що святкування Пасхи розпочинається у Велику суботу Вечірнею з Літургією Святого Василія Великого. Це є справжнім Пасхальним Богослужінням. Свято Пасхи поєднує в собі і смерть, і воскресіння Ісуса. Ця напруженість зберігається під час літургійного святкування. На Вечірні також присутні старозавітні читання, які священнослужителі моляться ще в постових ризах. Після цього співається пасхальний прокімен. По закінченні співу прокімену священики перевдягаються у світлі ризи. Також після усіх богослужінь, за нашими сучасними уставами, є благословення їжі. Співається теж Пасхальна Утреня, твір святого Йоана Дамаскина, який починається співом тропаря свята.
А в наступні дні служиться Літургія святого Івана Золотоустого, з якої починається період 50 днів до Зіслання Святого Духа.

Що потрібно класти до великоднього кошика?
За літургійною традицією освячують паску, сир, яйця, м'ясо. Крім цього, можна завжди покласти вино, хрін чи будь-яку іншу страву. Звичай благословення цих страв полягає в допуску до їх споживання після посту.

Церковні свята тісно переплетені з традиціями нашого народу. Зокрема, свято Великодня супроводжується водінням гаївок і веснянок, які, як відомо, мають язичницьке коріння…
Складно про це говорити. Бо потрібно розуміти, що мають на увазі люди, коли християнізують ці традиції. Якщо суть у тому, щоб певна культурна традиція християнізувалася – це похвально. Проте, якщо за певними християнськими святами берегти певні магічні ритуали, тоді це не можна схвалювати.
Розмовляла Руслана Ткаченко

Немає коментарів:

Дописати коментар