середа, 11 червня 2014 р.

Реколекції молодіжної спільноти "Діти святого Вінкентія"



«Апостоли ж зійшлися до Ісуса й розповіли йому про все, що робили й чого навчали. Він їм і каже: "Ідіть самі одні осторонь, десь насамоту, та й відпочиньте трохи." Бо тих, що приходили й відходили, так було багато, що вони не мали часу навіть щось перекусити. І відплили вони човном у відлюдне місце самі одні». (Мк 6, 30-32)
Збираємося в Ісуса. Такий є сенс реколекцій. Залишаємо все, всі наші обов’язки, нашу працю, щоб увесь час, усі наші сили присвятити Йому, Ісусові… Молодіжна християнська спільнота «Діти святого Вінкентія» відсвяткувала завершення ще одного навчального року реколекціями, які відбувалися 6-8 червня у м. Винниках. Темою наших розважань був світ людських почуттів та емоцій. 

Розпочалися духовні вправи Ісусовою молитвою в каплиці кандидатського дому ім. Івана Боско отців-салезіян.  Короткі науки про негативні та позитивні емоції для молоді підготувала с. Юліана Андрусів. Також ми роздумували про сутність щирої молитви на основі уривка про змагання Якова з ангелом (Буття 32, 25-30)

Молитва вимагає самотності. Без самотності нема молитви. На молитві сумління висловлюється дуже чітко. Неможлива річ – молитися і жити двозначно. На молитві Господу залежить наше серце. На молитві Господь питає – де є твоє серце? На молитві ми не хапаємо Бога за ноги. Це хтось. Ми не знаємо Бога. Ми свідомі, що Він – справжня таємниця. Молитва зближає нас до правдивого Бога. Свідомість таємниці Бога. На молитві я опиняюся в серці таємниці. Господь приходить до нас перший, проте залишається тільки тоді, коли людина Його запрошує. Духовне життя – це постійні рішення серця. «Залишися, Господи, з нами, бо вже вечоріє» (пор. Лк. 24, 29).

Час реколекцій був для молодих людей спільноти «Діти святого Вінкентія» часом очікування Святого Духа. Духа Істини, Який сходить лише до чистих і щирих сердець, які прагнуть знайти Бога і для Нього жити.

 «Ти мене випробував, Господи, і знаєш. Знаєш мене, коли сиджу і встаю я. Думки мої здаля розумієш… Ти створив моє нутро, ти мене виткав в утробі матері моєї. Хвалю тебе, що сотворив мене так дивно; діла твої предивні, ти душу мою знаєш вельми добре…» (Псалом 139)

Дякуємо Господу Богу за надзвичайний час духовного та тілесного відпочинку, а нашим ближнім за те, що вони є справжнім Божим даром для нас.

ФОТО РЕКОЛЕКЦІЙ МОЖЕШ ПЕРЕГЛЯНУТИ ТУТ

Немає коментарів:

Дописати коментар