пʼятниця, 13 лютого 2015 р.

Святкування дня святого Валентина

1. Святий - це людина (чоловік або жінка, особа духовна або ж світська), життя якої Церква пропонує, як приклад до наслідування. В переважній більшості святими є християни, які загинули мученичою смертю за Христа і для нас вони є прикладом стійкості в мить випробувань чи спокус. Правда це (мученича смерть) не є обов’язковою умовою для проголошення особи святою. Наприклад, серед українських святих маємо князя Володимира і княгиню Ольгу, які в спокої і мирі відійшли з цього світу. Їх ми вшановуємо як людей, які серед темряви поганства, скріпленої і освяченої столітніми традиціями, зуміли побачити правдиве світло Христової віри і просвітити ним величезний європейський народ. Крім того св. Володимир для нас є прикладом того, що людина може навернутись і очиститись (для нашого часу покаятись) у будь-якому віці, незважаючи на тягар гріхів і переступів усього попереднього життя.

2. Зазвичай люди відносять святість до категорії чогось недосяжного, нездійсненного. Натомість, святими можуть бути не тільки пророки, патріархи, отці Церкви, єпископи, монахи і монахині, але і пересічні люди. Святі - не десь там, на іконах з німбами над головою. Святими покликані ставати ми, кожний, хто зараз це читає, кожен, кого ми бачимо, і ставати саме у щоденному житті. Пригадаймо виголос священика на Божественній Літургії "святеє, святим"! Тобто, якщо християнин в даний час не є святим, він не може приступати до Пресвятої Євхаристії. (Тут не треба плутати святість людини зі святістю Господа Бога. Як місяць відбиває світло сонця, так і людина може бути лише носієм Божої святості, яка єдина є всезагальною). Відновити стан святості християнин може лише в Таїнстві Сповіді (щирого каяття). Також Святе Письмо нам говорить, що ніщо нечисте не може увійти до Царства Небесного. Тобто кожна людина, яка після смерті потрапляє до неба, мусить бути святою, а таких є незліченна кількість. І ось з поміж них Церква вибирає окремих достойників, яких ставить нам як приклад для наслідування. Іншими словами, ті, що проголошені Церквою святими - це лише невелика частка з величезного сонму святих, які предстоять перед Богом.

3. Ще одним помилковим сприйняттям нашого часу є думка про те, що святі мають певну свого роду "спеціалізацію". Наприклад, для забудькуватих людей, котрі постійно щось гублять незамінним помічником є св. Антоній. В інших потребах ми шукаємо інших святих, які "спеціалізуються" на якійсь конкретній проблемі. Така посвята є дуже і дуже умовною, вироблена вона людською традицією і закріплена практикою багатьох поколінь. Своє коріння виводить вона з життя (іншими словами біографії) святого. Якщо за життя він був лікарем – отже на небесах обов’язково має бути покровителем лікарів і опікуном хворих. А якщо до такого святого звертатись з іншими проблемами чи мольбами невже він не почує нас, невже не підтримає, не допоможе? Власне, у такому підході ми виявляємо своє нерозуміння того, ким насправді є особа, проголошена Церквою святою, і яка роль її у нашому житті.

4. Для кращого розуміння предмету святості аналогій можемо шукати в земному житті. Бідною і немічною є та людина, яка немає щирих і вірних приятелів, що у важку хвилину допоможуть, "підставлять плече", а навіть і порятують. Отаких приятелів нам треба також шукати і в небі. Зрозуміло, що це не будуть усі святі, яких є тисячі, а лише якісь конкретні особистості. Зі своїми друзями (мається на увазі справжніми друзями, а не знайомими) ми хочемо зустрічатись, спілкуватись постійно (а не лише коли щось загубимо чи нам чогось від них потрібно), знати про ним якомога більше, навіть просто бути з ними, біля них. Так і з святими ми повинні постійно спілкуватись, радитись, просити у них заступництва перед Богом, просити їх помолитись разом з нами, помолитись за нас. Тільки при постійному контакті такий святий стає моїм справжнім оборонцем, заступником і приятелем. Таким заступником для нас може бути і св. Миколай (якого українці ще з дитячих літ надзвичайно шанують і поважають), і митрополит Андрей Шептицький (хоч процес його беатифікації ще триває), і блаженні мученики о. Миколай Конрад та дяк Володимир Прийма....і багато інших. Треба лише розуміти, що їх "повноваження"  є набагато більшими, ніж ми собі уявляємо.
5. Нерідко буває так, що через молитви за посередництвом святих людина отримує духовне чи фізичне зцілення чи інші благодаті з небес. Досить часто це буває біля мощей святого. Тут треба пам’ятати, що автором будь-якого чуда завжди є Бог, який зглянувся на людину за посередництвом святого, до якого зверталась ця людина. Також мусимо твердо усвідомити, що не мощі (чи інші реліквії, чудотворні ікони) дають людині зцілення або ж інші благодаті але Бог, який чинить це через мощі, через чудотворні ікони, через освячені воду, олію, через молитви священика і таке інше.

6. Всього в історії відомо про 18 святих Валентинів (чоловіків) і 2 святих Валентини (жінок).   
Католицька Церква східного обряду (УГКЦ) пошановує двох священномучеників на ім’я Валентин:
12 серпня – єпископа італійського м. Терні страченого усікновенням голови в 273 р.;
19 липня – священика в Римі страченого усікновенням голови у 269 р.
Крім того, 7 травня згадується третій, менш відомий Валентин Доростольський, якого страчено у 228 р.
14 лютого (дата встановлена в 496 р. Папою Геласієм I) на згадку Валентинів у Західній Церкві (тобто Римо-Католицькій). Пізніше, після Другого Ватиканського Собору, у 1969 р. було переглянуто церковний календар, і св. Валентинів "перевели в категорію"  пошанування  на місцевому рівні і в приватному порядку.

Що говорить Церква
Легенди і байки
Що говорить здоровий глузд
св. Валентин Римський (священик)
Навернув в християнство імператорського радника Астерія, за що за наказом імператора Клавдія був страчений.
Мощі св. Валентина (священика) зберігаються в одній з церков Дубліна і частина мощей в храмі Різдва Пресвятої Богородиці у Самборі (хоча ця інформація потребує ще додаткового уточнення)
Імператор Клавдій вважав, що сім’я відволікає вояків від військової справи і видав едикт, яким забороняв їм одружуватись. Валентин незважаючи на це таємно вінчав закоханих за що його ув’язнили.
- вояки, які були поганами і, знаючи що за це їх чекає смерть, не могли вінчатись в о. Валентина;
- навіть, якби таке вінчання і відбулось, то воно б 1) трималось би у великій таємниці, 2) жодним чином не порятувало б вояка від війська; бо перед існуючою поганською владою було неправочинним, і такий шлюб не визнав би жоден центуріон
У в’язниці Валентин закохався в доньку наглядача і вилікував її від сліпоти (за іншою версією дівчина сама закохалась в священика). В ніч перед стратою Валентин надіслав їй листа з підписом "Твій Валентин". (звідси нібито і беруть початок теперішні валентинки)
- цілковитий нонсенс, бо тоді Церква не проголосила б Валентина святим
св. Валентин (єпископ м. Терні)
Був лікарем, хоча сина висопосадовця вилікував від важкої недуги (можливо хондрозу) молитвою. Страчений за проповідування християнства в м. Терні.
Мощі св. Валентина (єпископа) перебувають в базиліці Св. Валентина в м. Терні


Взагалі, рекламно-пропагандивні статті про Валентина часто суперечливі, не розрізняють, про якого Валентина йде мова, змішують їх життєписи і на загал переповнені усілякими вигадками, фантазією а то й відвертою брехнею. Правда, більшість цих опусів схиляються до версії що "покровителем закоханих" є Валентин-священик з Риму. Але якщо вже і говорити про "покровительсьво" святого, то мабуть голос треба віддати Церкві, яка чітко і однозначно свідчить, що згідно давньої традиції св. Валентин-священик є опікуном хворих на епілепсію і людей з нервовими захворюваннями, розумово неповносправними.
7. КОГО назвемо покровителем закоханих?
Поза всяким сумнівом, першим покровителем є Бог, оскільки, за словами євангелиста Івана, саме Бог є любов. З любові Бог сотворив цей світ, людину і поставив її паном над цим світом. З любові друга особа Божа, Ісус Христос, зійшов на землю, взяв на себе людське тіло, і щоби порятувати людство, добровільно зійшов на хрест. Своїм перебуванням на весіллі у Кані Галилейській Ісус Христос освятив подружній зв’язок закоханої пари. А після того - кожний святий, життя якого ви знаєте, прагнете наслідувати, з яким ви найчастіше спілкуєтеся в молитві, до якого звертаєтеся по заступництво. Тобто, Святий Валентин не виключається з цього списку, однак і не є єдиним у переліку опікунів Вас і Вашої коханої людини  ;) .

Стаття автора Зенона Боровця, частково модифікована редактором.

Немає коментарів:

Дописати коментар