субота, 21 листопада 2015 р.

Пізнання Вінкетійської родини



Дорогі наші читачі!
Хочу поділитися з вами досвідом і враженнями від участі у формаційній програмі СІF (міжнародного центру формації  FamVin - Вінкетійської родини), яка відбувалася 6 жовтня - 3 литопада цього у Парижі.
 Особливість цьогорічної програми полягала в тому, що вперше в історії її існування вона була відкрита для всіх бажаючих членів вінкнетійської родини.
Початки сучасного варіанту формації СІF сягають 1994 року. В перші роки вона розроблялася і функціонувала для членів Конгрегації Місії, пізніше стала відкритою для членів інших чоловічих гілок FamVin,  а щойно у цьому році вдалось провести першу експериментальну сесію, в якій взяли участь представники чоловічих, жіночих інститутів богопосвяченого життя, миряни і представники перманентного дияконату.
Нас приїхало 25 учасників з 14 країн світу: України(2), Словакії(2), Словенії(1), Хорватії(1), Руанди(1), Беніну(2), Мадагаскару(1), Мексики(3), Колумбії(1), Бразилії(2), Індонезії(2), Кореї(1), США(1) і Канади(5). Основних мов спілкування було 3 (французька, англійська і іспанська), однак щодня впродовж місяця можна було чути біля 10 різних мов. 
У курсі взяло участь 7 священиків (Конгрегація Місій), один перманентний диякон(Конгрегація Місій), 17 жінок (3 мирянок і 14 сестер з різних Згромаджень) 
Тривалість програми також змінювалася протягом років: у 1994 році це було 16 тижнів, у 2010-му – 12 тижнів, цього разу вона становила 4 тижні.
Основний наголос місячної сесії полягав на навчанні, спільному молитовному досвіді і житті у одній спільноті.
Підчас навчальних  зустрічей ми мали нагоду за допомогою і у супроводі експертів з різних країн дослідити і обговорити такі теми, як зародження вінкентійської сімї, життя та духовність святого Вінкентія де Поля, Луїзи де Марільяк, Фредеріка Озанама… Разом з іншими учасниками курсу ми ділилися цікавою інформацію про засновників своїх гілок, дізнавалися про діяльність і моделі реалізації вінкентійської харизми в різних країнах.
Наш час спільного навчання, молитви і життя був збагачений серією паломництв до найбільш важливих вінкентійських місць в Парижі та інших частинах Франції. Підчас паломництв ми отримали привілей молилися у родинних будинках Вінкетія, Катерини Ляборе, у храмах Фольвіля, Арсу, Люрду, у крипті Фереріка Озанама та багатьох інших важливих духовних центрах. Ми прониклися відчуттями епохи святого Вінкентія і його співбратів, краще зрозуміли виклики, з якими стикалася спільнота Дам Милосердя у Шатільйоні і перші Дочки Милосердя.
Велику кількість часу ми провели у спільному обговоренні і працях в малих групах, розважаючи над тим, як у сучасному світі бачимо свої інститути, співпрацю вінкентійської родини в своїх країнах, регіонах, континентах  і в цілому світі.
Кожний момент формаційного курсу був важлимвим, цікавим і дбайливо продуманим організаторами: о. Даніелем Борліком (Конгрегація Місій, США) і о. Адамом Бандурою (Конгрегація Місій, Польща). Однак, найбільшим багацтвом в цьому формаційному курсі були самі учасники. Попри те, що ми належали до різних народів і культур, ми стали згуртованими і усвідомлювали себе членами однієї родини. За цей місяць ми насправді створили спільноту. Ми були відкриті одні на одних, доброзичливими, поважали одні одних, взаємно допомагали і дбали одні про одних, ми були обєднані спільними інтересами, почали випрацьовувати спільне бачення розвитку нашої Вінкентійської родини. Я надзвичайно вдячна за цей досвід. Вірю, що через людей Господь обявляє Себе, а також формує мене. Завдяки діленню з іншими ми самі стаємо багатшими, але і наша родина зростає.
Тепер, дивлячись на карту світу, я не просто бачу 6 континентів і багато країн на них. Я усвідомлюю, що в тих далеких і близьких країнах живуть і працюють близькі мені брати і сестри, з якими:
- ми не тільки зростаємо у одній вірі, але маємо одну харизму служіння убогим і знедоленим,
- ми черпаємо духовні сили у тих самих святих попередників і наставників,
- ми маємо того самого заступника і надхненника святого Вінкентія де Поль. 
Разом ми сила, яка щодня перетворює світ на краще.
 Щиро дякуємо Богові і о. Томажу Мавричу за можливість взяти участь у такій програмі.

Немає коментарів:

Дописати коментар